ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ІЛЯШЕНКО Анфіса Христофорівна

УДК 336.15.673:27

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним господарством

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Науковий консультант –
Боголіб Тетяна Максимівна
доктор економічних наук, професор

Запоріжжя
2013

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В УКРАЇНІ 15
1.1.Теоретичні засади здійснення планування та прогнозування 15
1.2. Методологія планування соціально-економічних процесів 33
1.3. Методологія прогнозування макроекономічних процесів 58
Висновки до першого розділу 98
РОЗДІЛ 2. ПРОГНОЗУВАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ 101
2.1. Прогнозування економічного зростання 101
2.2. Прогнозування індексу споживчих цін 130
2.3. Прогнозування впливу інвестицій на макроекономічні показники 153
Висновки до другого розділу 173
РОЗДІЛ 3. ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ 178
3.1. Стратегічне планування доходів бюджету 178
3.2. Перспективні прогнозування видатків бюджету 217
3.3. Стратегічне планування видатків бюджету 254
Висновки до третього розділу 296
РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО ПЛАНУВАННЯ БЮДЖЕТІВ В УКРАЇНІ 299
4.1. Розвиток програмно-цільового методу бюджетування в Україні 299
4.2. Оцінювання бюджетних програм 325
4.3. Проблеми розвитку програмно-цільового методу в бюджетному процесі 365
Висновки до четвертого розділу 393
РОЗДІЛ 5. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В УКРАЇНІ 395
5.1. Теоретико-методологічні засади середньострокового планування місцевих бюджетів 395
5.2. Довгострокове планування в зарубіжних країнах 417
Висновки до п’ятого розділу 451
ВИСНОВКИ 454
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 462

ВСТУП

Актуальність теми. Негативний вплив нещодавньої світової фінансової кризи спонукав ряд країн до розроблення нових та збільшення надійності існуючих методів планування і прогнозування соціально-економічного розвитку.
Аналіз кращого міжнародного досвіду показує, що країни, які вже здійснили перехід до середньострокового і довгострокового планування і прогнозування економік, отримали додаткові можливості для свого розвитку, збільшили масштаби інвестиційних процесів, підвищили прозорість та дисципліну формування економічної політики, її ефективність, що дало змогу успішніше вирішувати завдання довгострокового соціально-економічного розвитку, інфраструктурної перебудови економіки, антикризового фінансового менеджменту та підвищило їх економічну стійкість.
Практика динамічно розвиваючих країн світу показує, що планування і прогнозування являються важливими етапами в здійсненні державою функцій управління, регулювання соціально-економічних процесів.
В умовах розвитку ринкової економіки зростає значення планування і прогнозування. Ринкова економіка має бути регульованою. Регульована ринкова економіка успішно довела свою ефективність практикою високих темпів економічного росту не тільки в Китаї і Індії, але й в багатьох розвинутих країнах, де реалізовано принципи стратегічного планування.
Розбудова ефективної та конкурентоспроможної національної економіки вимагає систематичного реформування ринкових механізмів, наявності довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку, підвищення теоретично-методологічного рівня бюджетної політики та розробки нової парадигми бюджетного регулювання. Для обґрунтування стратегічних економічних рішень необхідна стійка, збалансована система. У фінансовій системі потрібні нові інструменти для успішної реалізації стратегії соціально-економічного розвитку. Новий інструментарій дасть можливість вирішувати ряд проблем, пов’язаних із забезпеченням сталого зростання розвитку національної економіки, визначенням рівня інфляції, підвищенням ефективності інвестицій, плануванням рівня споживчих цін, валютного курсу, ВВП, бюджетних показників та їх позитивного впливу на економіку.
Планування і прогнозування являються необхідними елементами системи державного і корпоративного управління та регулювання розвитку ринкової економіки. Планування і прогнозування дає можливість враховувати циклічність і динаміку економічного розвитку, зміну циклів та їх фаз, періодично виникаючих криз. Адже цикли являються загальною формою руху будь-яких систем у природі і в суспільстві. Технологічні, економічні, екологічні кризи в економіці України неминучі, і вчені, держслужбовці, топ-менеджери повинні вміти прогнозувати кризи, правильно їх діагностувати та знаходити шляхи виходу з них, здійснюючи стратегічне планування.
У перехідний період, в умовах транзитивної економіки, роль планування і прогнозування недооцінювали, фактично відмовилися від довготермінового планування і прогнозування, особливо в бюджетній сфері.
Проблеми планування та прогнозування актуальні в умовах посткризового розвитку національної економіки України. Запровадження в усіх галузях національної економіки України довгострокового і середньострокового планування і прогнозування дозволить визначити національні науково-технічні пріоритети; сформувати першочергові державні науково-технічні програми, які сприятимуть інноваційному розвитку, модернізації промисловості; підвищенню рівня життя населення; збільшення обсягу інвестицій; залучити значні фінансові ресурси для модернізації національної економіки.
Питання становлення й розвитку планування та прогнозування досліджують українські науковці: О. Азарян, Д. Бабич, Т. Боголіб, В. Геєць, Б. Грабовецький, В. Дорофієнко, Т. Єфименко, В. Касьяненко, Б. Кваснюк, І. Луніна, М. Пашута, С. Поважний, Ф. Поклонський, Ю. Сафонов, К. Шапошников; російські: А. Агантебян, В. Борисевич, Г. Поспелов, А. Романова, Н. Федоренко; білоруські: Я. Александрович, А. Богданович, А. Володимирова, С. Полонін, Т. Старченко, а також вчені інших зарубіжних країн: Л. Браун, Ш. Бланкарт, Б. Болдирєв, В. Буд, Д. Бунн, Дж. Б’юкенен, А. Вагнер, Р. Давідсон, М. Девіс, Дж. Стігліц.
Водночас проблематика формування механізмів запровадження довго- та короткострокового планування й прогнозування в Україні, визначення механізмів забезпечення ефективності з позицій становлення системи планування та прогнозування, орієнтованої на досягнення стратегічних цілей соціально-економічної політики найбільш ефективним способом, у наукових працях ще недостатньо досліджена. В умовах обмеженості фінансових ресурсів кризових явищ існує необхідність розробки методологічних підходів до планування та прогнозування в Україні й активного запровадження програмно-цільового методу, вироблення концептуальних підходів до розробки національних стратегій.
На сьогодні запровадження програмно-цільового методу здійснюється повільно. З огляду на недостатній рівень методологічних засад складання планів за програмно-цільовим методом необхідно вдосконалити перелік бюджетних програм та результативних показників їх виконання. Потребують дослідження методологічні засади планування доходів і видатків, прогнозування в довго- та середньостроковій перспективі. Адже фінансові ресурси являються основою реалізації національних стратегій довго- та середньострокового розвитку. Зазначене зумовило вибір теми дослідження, його мети, завдань, об’єкта й предмета.
Зв’язок робот з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Класичного приватного університету за темами: «Розвиток національної економіки в контексті сучасної економічної теорії» (номер державної реєстрації 0110U006264, 2010-2011 рр.), у межах якої автором запропоновано напрями вдосконалення планування видатків бюджету шляхом запровадження середньострокового бюджетного планування та програмно-цільового методу; «Науково-методичне забезпечення фінансово-економічних процесів» (номер державної реєстрації 0110U003962, 2010-2012 рр.), у межах якої автором надано пропозиції щодо запровадження досвіду Білор усії з довгострокового планування місцевих бюджетів, що використано Запорізькою обласною радою.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вирішення важливої наукової проблеми обґрунтування теоретико-методологічних засад формування і реалізації системи планування і прогнозування розвитку національної економіки України за умов посткризових трансформацій та інтеграції нашої країни у європейське співтовариство. Реалізація визначеної мети передбачає виконання таких завдань:
розробити концепцію стратегічного планування та прогнозування розвитку національної економіки України; визначити її структурні елементи, характерні ознаки й особливості її формування в умовах посткризових трансформацій;
розкрити концептуальні підходи до трактування понять планування і прогнозування розвитку національної економіки України із використання філософських категорій і законів діалектики;
обґрунтувати методи управління, основані на макроекономічному моделюванні та їх вплив на конкурентоспроможність національної економіки України;
обґрунтувати значення кривих Лаффера для оцінювання ефективності впливу податкового навантаження на національну економіку України;
узагальнити та систематизувати досвід планування й прогнозування в країнах із розвинутою та перехідною економікою, визначити перспективи й можливості його врахування під час планування доходів і видатків, прогнозування економічного зростання, оцінювання впливу інвестицій та індексу споживчих цін;
обґрунтувати застосування синергетичного підходу, що дасть змогу врахувати багатоаспектність і комплексний характер цієї категорії та узгодити понятійний апарат;
визначити особливості взаємозв’язку податкових надходжень та макроекономічних показників, побудувати моделі прогнозування індексу споживчих цін в Україні;
розкрити доцільність і переваги планування та прогнозування на основі забезпечення взаємозв’язку бюджетних показників зі стратегічними програмами розвитку країни;
обґрунтувати теоретико-методологічні засади координації довгострокового стратегічного планування розвитку національної економіки;
з’ясувати роль і місце програмно-цільового планування в еволюції бюджетних форматів;
обґрунтувати методологічні засади оцінювання бюджетних програм;
розкрити недоліки та визначити напрями розвитку програмно-цільового методу в бюджетному процесі;
розробити методологію запровадження середньострокових бюджетних планів з обов’язковим їх взаємозв’язком з програмами соціального та економічного розвитку на державному та місцевому рівнях.
Об’єктом дослідження є процеси планування й прогнозування соціально-економічного розвитку України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні й прикладні засади планування й прогнозування розвитку національної економіки України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації слугує діалектичний метод. Теоретичну основу становлять висновки та узагальнення світової й вітчизняної економічної науки, концептуальні положення економіки. У роботі використано методи: історичний, логічний, герменевтичний, порівняльний, а також системний, синергетичний, інституціональний, структурний, функціональний та комплексний підходи. Для дослідження категоріального апарату з метою розробки концептуальних підходів до проблеми наукового дослідження застосовано діалектичні, гносеологічні й логічні методи, основне місце серед яких відведено законам і категоріям діалектики. Трактування категорій базується на загальних формально-логічних методах, зокрема на аналізі та синтезі, абстрагування, узагальненні, індукції й дедукції, аналогії та теоретичному моделюванні.
У процесі дослідження вітчизняної практики планування і прогнозування, пов’язаної з наповненням дохідної частини і використанням коштів видаткової частини та функціонуванням фінансового механізму, використано такі методи емпіричних досліджень, як спостереження, вимірювання, порівняння, математичні та статистичні методи. При науковому аналізі проблем організації планування і прогнозування розвитку національної економіки застосовано методи формалізації, аксіоматичний, сходження від абстрактного до конкретного і від конкретного до абстрактного, комплексний і графічний методи, за допомогою яких пояснено більшість економічних явищ і процесів.
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти у сфері планування й прогнозування, Бюджетний кодекс України, Податковий кодекс України, звіти Рахункової палати України, статистичні матеріали Державної служби статистики України, результати власних досліджень дисертанта.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних засад формування та реалізації концепції стратегічного планування та прогнозування розвитку національної економіки України й обґрунтуванні пропозицій щодо розвитку системи планування і прогнозування в бюджетній сфері, підвищення ефективності фінансових ресурсів і забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України. До найважливіших результатів, які містять наукову новизну, належать такі:
вперше:
розроблено концепцію розвитку системи планування і прогнозування національної економіки України, яка являється систематизованим, цілісним вченням, сукупністю ідей, положень, принципів, завершеного комплексу наукових пояснень взаємопов’язаних між собою об’єктивних і суб’єктивних засад системи планування і прогнозування розвитку національної економіки з відображенням результатів у спеціальному нормативно-правовому акті. Доведено, що Концепція розвитку системи планування і прогнозування національної економіки стане найбільш концептуалізованою формою стратегічного планування і прогнозування соціально-економічного розвитку, яка базується на взаємозв’язку із фінансовою стратегією держави та фінансовому плануванні і прогнозуванні;
запропоновано та обґрунтовано систему фінансово-економічних показників, необхідних для планування та прогнозування рівня макроекономічного зростання, шляхом визначення особливостей макроекономічного зростання й оцінки його чинників із використанням макроекономічних моделей, які мають суттєвий вплив на національну економіку, її конкурентоспроможність;
розроблено нові теоретико-методологічні підходи до запровадження середньострокових бюджетних планів для забезпечення фінансовими ресурсами реалізації стратегій соціально-економічного розвитку з виділенням в їх основі чотирьох логічно взаємопов’язаних етапів: формування наукових підходів до обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку національної економіки та потреб у фінансових ресурсах; формування засад середньострокового планування, стратегії та тактики; спрямування бюджетного процесу на реалізацію стратегії соціально-економічного розвитку;
удосконалено:
теоретико-методологічні підходи до трактування планування та прогнозування як економічних категорій, що мають матеріальні субстанції за своїм явищем, змістом, формою, організаційно-структурною побудовою та правовим характером, які, на відміну від існуючих, базуються на використанні філософських категорій якості й кількості, сутності і явища, змісту та форми і законів діалектики: переходу кількості в якість, єдності та боротьби, що забезпечує вибір певної стратегії щодо напрямів та перспектив розвитку національної економіки;
визначення змісту поняття «планування доходів і видатків місцевих бюджетів на середньострокову перспективу» як сукупності фінансових методів та інструментів, за допомогою яких забезпечується процес локального фіскального вибору, де основною метою є найбільш повне представлення потреб громади і практична їхня реалізація, що підтверджує законність, строковість, прозорість та контрольованість як дохідної, так і видаткової частини на середньострокову перспективу, що дасть можливість корегувати місцеві бюджети і забезпечувати умови для соціально-економічного розвитку органів місцевого самоврядування, впливати на стан національної економіки;
підходи до планування видатків місцевих бюджетів з урахуванням стратегій розвитку регіонів, що впливає на обсяги коштів, необхідних для їхнього фінансового забезпечення, що сприятиме більш раціональному використанню бюджетних ресурсів та досягненню цілей соціально-економічного та культурного розвитку адміністративно-територіальних одиниць;
напрями використання програмно-цільового методу в бюджетному процесі, зокрема в частині узгодження бюджетних програм і державних цільових програм, визначення пріоритетів їхньої реалізації, які будуть фінансово забезпечені, застосування конкурентних принципів розподілу бюджетних асигнувань, здійснення оптимізації бюджетних програм за галузями, підвищення ролі й значення середньо- та довгострокового бюджетного планування;
положення щодо довго- та середньострокового планування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів, які ґрунтуються на взаємозв’язку бюджетних показників зі стратегічними цілями соціально-економічного розвитку країни, що дасть можливість підвищити рівень обґрунтованості бюджетного планування, забезпечити послідовність і передбачуваність розвитку національної економіки запобігти кризовим явищам;
теоретико-методологічні підходи до стратегічного планування шляхом обґрунтування необхідності його зв’язку з бюджетним плануванням та потребою достовірного оцінювання всього набору інструментарію (бюджетних, податкових, тарифних, митних, нормативного регулювання) у взаємозв’язку з їх роллю в досягненні поставлених цілей державної політики, а також оцінюванням усіх тривалих видаткових зобов’язань, що сприятиме вдосконаленню системи планування і прогнозування розвитку національної економіки;
дістали подальший розвиток:
трактування поняття «планування»: а) як інструменту управління економічними відносинами на основі визначених принципів та методів і з урахуванням соціально-економічного розвитку, цілей державної економічної політики; б) як однієї зі складових економічного механізму, в процесі якого визначаються пріоритетні напрямки національної економіки та обсяги фінансових ресурсів для їх розвитку;
обґрунтування доцільності кривих Лаффера для оцінювання ефективності впливу податкового навантаження на економіку України, що дасть можливість застосовувати змінні податкові ставки в умовах нестабільності розвитку економіки України;
узагальнення й систематизація досвіду планування та прогнозування в країнах з розвинутою й транзитивною економікою, що дасть змогу при врахуванні цього досвіду покращити якісний рівень планування та прогнозування в Україні;
положення щодо визначення особливостей становлення вітчизняної системи планування та прогнозування та її впливу на соціально-економічний розвиток країни, що дасть можливість враховувати циклічність економічного розвитку і запобігати кризовим явищам.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та пропозиції дисертації, одержані автором за результатами дослідження, доведено до рівня методичних і практичних розробок, які мають цінність для управління економікою та спрямовані на підвищення її ефективності. Результати дослідження знайшли застосування в практичній діяльності Міністерства фінансів України при складанні прогнозу державного бюджету України й проектів законів України про державний бюджет на 2012–2013 рр. (довідка № 31-01040/3 від 29.03.2013 р.).
Результати дослідження щодо розробки прогнозу обсягів і структури доходів та видатків бюджету, державного боргу на 2012–2014 рр. використані в процесі визначення основних прогнозних макропоказників економічного й соціального розвитку України Секретаріатом Кабінету Міністрів України (довідка № 179-012/09 від 15.08.2012 р.).
Запорізькою обласною державною адміністрацією зплановано до впровадження методологію середньострокового бюджетного планування показників місцевих бюджетів через уточнення видаткових повноважень і дохідних джерел органів державної влади та органів місцевого самоврядування (довідка № 08-26/3192 від 13.11.2012 р.).
Положення дослідження щодо довго- та середньострокового планування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів використані в діяльності Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 5/34-3437/0/2-13/4-8 від 29.04.2013 р.).
Департаментом економіки та міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації використані пропозиції автора щодо середньострокового планування місцевих бюджетів при підготовці пропозицій до Стратегії сталого розвитку Харківської області до 2020 р. (довідка № 07-18/422 від 11.03.2013 р.).
Основні положення наукових досліджень використовують у навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні дисциплін «Бюджетна система» й «Фінансове планування та прогнозування» (довідка № 179 від 12.06.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі відображені в ній висновки та положення наукової новизни, які виносяться на захист, одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися й одержали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Підвищення національної конкурентоспроможності: управлінські, соціально-економічні та науково-технічні аспекти» (м. Сімферополь, 7–10 листопада 2011 р.), «Економіка України в умовах глобальної нестабільності» (м. Київ, 1 червня 2012 р.), «Придніпровські соціально-гуманітарні читання» (м. Кіровоград, 15 червня 2012 р.) «Найновите постиження на европейската наука» (гр. София, Республика България, 17–25 юни 2012 г.), «Aktuální vymoženosti vědy – 2012» (m. Praha, Ceska republika, 27 cervna–05 cervencu 2012 r.), «Dynamika naukowych badań – 2012» (m. Przemysl, Polska, 07–15 lipca 2012 r.), «Динамиката на съвременната наука» (гр. София, Республика България, 17–25 септември 2012 г.), «Aplikovane vědeckě novinky – 2012» (m. Praha, Ceska republika, 27 cervencu–05 srpen 2012 r.), «Формування ефективних механізмів господарювання в умовах сучасної економіки: теорія і практика» (м. Київ, 22–23 листопада 2012 р.), «Проблемы и перспективы модернизационного развития славянских государств в современных условиях» (г. Орел, 27–29 сентября 2012 г.), «Конкурентоспроможність економіки України: теорія, моделі, механізми» (м. Дніпропетровськ, 25–26 січня 2013 р.), «Информационное развитие России: состояние, тенденции и перспективы» (г. Орел, 12 февраля 2013 г.).
Публікації. Основні положення дисертації, що виносяться на захист, викладено в 38 наукових працях, з них: 1 – одноосібна монографія (18,37 д.а.), 22 – статті у вітчизняних наукових фахових виданнях (12,29 д.а.), 3 – статті в іноземних фахових виданнях (1,5 д.а.), 12 – матеріали та тези конференцій (1,6 д.а.). Загальний обсяг публікацій становить 33,76 д.а.
Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 488 сторінки та включає 50 таблиць (на 45 сторінках), 7 рисунків (на 6 сторінках), список використаних джерел з 363 найменувань (на 29 сторінках), 6 додатків (на 6 сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано нове вирішення актуальної науково-прикладної проблеми теоретичного, методологічного та методичного забезпечення розвитку планування й прогнозування в Україні та вдосконалення механізму програмно-цільового методу як засобу підвищення ефективності й прозорості використання бюджетних коштів, сприяння соціально-економічному розвитку України.
1. Розроблено Концепцію стратегічного планування та прогнозування розвитку національної економіки України, яка має чітко визначену структуру: анотацію, принципи побудови, сфера застосування положень і стандартів, відповідальність за реалізацію положень, рівні застосування Концепції, основні цілі, основні результати, стандарти планування і прогнозування, моделі і методи, зміст Концепції, порядок публічного моніторингу реалізації Концепції. Змістовну частину складають методологічні засади планування і прогнозування.
Концепція має стати важливим політичним документом, що забезпечить успіхи у соціально-економічному розвитку країни.
2. Розкрито концептуальні підходи до трактування понять планування і прогнозування розвитку національної економіки України., які випливають з формування нового типу економіки та проведення структурних реформ, які забезпечують підвищення якості життя в умовах створених останніми роками основ ринкової економіки, вимагає оцінювання ресурсного потенціалу досягнення поставлених цілей. Бюджетна політика є основним інструментом розвитку, причому планування та прогнозування є одним з інструментів бюджетної політики.
На сьогодні необхідний перехід до довгострокового планування та прогнозування, що дасть змогу запобігти виникненню загрози стійкості бюджету в умовах несприятливих довгострокових тенденцій. Крім того, довгострокове планування дає змогу виробити пріоритетні завдання, оцінити необхідні ресурси для їх реалізації та визначення їх можливих джерел. Таким чином, планування й прогнозування дають можливість відійти від інерційного підходу, коли бюджетні асигнування розподіляються на основі індексування тенденцій попередніх років. Важливо також, що більшість заходів дають змогу створити рівень витрат, зберегти рівень якості державних послуг, передбачити реформування відповідного сектору економіки.
3. Розкрито недоліки та визначено напрями розвитку програмно-цільового методу в бюджетному процесі. Результати дослідження дають підставу зробити висновок, що програмно-цільовий метод фінансування має ряд недоліків, які мають системний характер. Ці недоліки можна звести в одне ціле, при цьому виділити організаційні та фінансові проблеми. Перші полягають у такому: відсутність науково обґрунтованого механізму визначення пріоритетного використання бюджетних ресурсів; відсутність кількісних і якісних вимірних цілей та очікуваних результатів; невизначеність процедур проведення моніторингу результативності програм. До фінансових проблем можна віднести недостатню обґрунтованість використання бюджетних ресурсів; нечіткість у визначенні обсягів, джерел і напрямів витрат та досягнення встановлених програмою цілей і завдань; відсутність взаємозв’язку між обсягами фінансування та результативністю цільової програми.
З метою оптимізації програмно-цільового бюджетування необхідно прагнути до оптимальної кількості відомчих цільових програм на основі науково обґрунтованого відбору об’єктів, які відповідають пріоритетним напрямам соціально-економічного розвитку. Як основний інструмент програмно-цільового бюджетування відомчі цільові програми мають суттєві переваги в організації бюджетного процесу, такі як: прив’язка до бюджетної класифікації; взаємопов’язані процедури планування, виконання, обліку, звітності та контролю за персональною відповідальністю за досягнення її результатів.
1. Узагальнення досвіду зарубіжних країн щодо функціонування системи планування дає підстави зробити висновок, що в більшості з них протягом останніх 40 років застосовують програмний бюджет з метою стратегічного планування. Програмний бюджет є важливим інструментом бюджетування, орієнтованого на результат, дає змогу перейти від традиційних методів планування та виконання бюджету, орієнтованого на витрати (ресурси), до бюджетування, орієнтованого на результат.
Аналіз міжнародного досвіду дає можливість виробити загальні принципи програмного бюджетування, які вимагають визначення суті програми і її елементів, методів організації й управління програмою, аналізу та оцінювання ефективності програм. Дотримання цих принципів при переході на програмний бюджет є важливою передумовою успішного втілення програмного бюджетування. Міжнародна практика свідчить, що програмний бюджет повинен формуватися з урахуванням національної специфіки застосування бюджетної класифікації, особливостей планування бюджетних асигнувань та інших цілей бюджетування. Міжнародна практика показує, що планування має характер довго- та середньострокового, запобігає негативним явищам, його досвід може бути використаним в Україні.
5. Розкрито доцільність і переваги планування та прогнозування на основі забезпечення взаємозв’язку бюджетних показників зі стратегічними програмами розвитку країни. Обґрунтовано, що формування концепції розвитку планування та прогнозування на основі синергетичного підходу, яке полягає у взаємозв’язку планування й прогнозування з програмами розвитку на центральному та місцевому рівнях, котрі сприятимуть підвищенню ефективності планування та прогнозування, повинна розглядати інституційні умови й механізми її реалізації. До таких зараховано механізми реалізації стратегії й організаційні структури; нормативно-правового забезпечення формування довго- та середньострокових планів у взаємозв’язку із завданнями, які вирішуються в межах реалізації концепції; реструктуризації мережі державних (муніципальних) установ; а також систему моніторингу й оцінювання ступеня реалізації стратегії.
6. Обґрунтовано методологічні засади оцінювання бюджетних програм, на підставі чого запропоновано запровадити в Україні систему довго- та середньострокового планування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів, що пов’язано з необхідністю врахування в плануванні довгострокових ефектів від рішень, які приймаються в галузі податкової системи й витратних зобов’язань, з урахуванням впливу на потреби в державному фінансуванні довгострокових зовнішніх факторів (соціальних, демографічних, економічних), а також можливості здійснювати цілеспрямовану політику, що може бути особливо важливим при вирішенні пріоритетних державних завдань.
7. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади координації довгострокового стратегічного планування розвитку національної економіки. Доведено, що при підвищенні рівня координації стратегічного планування бюджетна політика, яка проводиться на рівні держави або регіону, повинна бути орієнтованою на стратегічні цілі їх соціально-економічного розвитку. Підвищення цієї координації буде сприяти вирішенню завдань реалізації різних галузевих стратегій, які, у свою чергу, визначають перспективи розвитку громадської інфраструктури.
8. Побудова моделі прогнозування індексу споживчих цін в Україні дала змогу дійти декількох важливих висновків: а) для прогнозування рівня споживчих та оптових цін слід використовувати індекс життя, який підраховується як добуток ІСЦ або ІОЦ від початку спостережень до поточного періоду; б) побудова економічних моделей дала можливість стверджувати, що за 2012–2013 рр. слід очікувати зростання споживчих цін приблизно на 10–12%, а оптових – на 12,7–13,9%; різниця у зростанні споживчих та оптових цін призведе до скорочення прибутків багатьох фірм; в) збільшення грошового агрегату М3 на 1 млрд грн призводить до збільшення індексу життя оптових цін у наступному місяці на 1,14, що відповідає приблизно рівню інфляції 0,50–0,55% за місяць.
9. З’ясовано, що стандартним показником економічного зростання є річний приріст ВВП на душу населення. Джерелами економічного зростання є нарощування факторів виробництва та збільшення їх продуктивності. Приріст капіталу відбувається шляхом інвестицій. Державні інвестиції є ефективними з погляду приросту ВВП: збільшення на 1 млн грн державних інвестицій призводить до зростання номінального ВВП на 12,25 млн грн. Проте державні інвестиції не мають значного впливу на зменшення рівня безробіття: 1 млрд грн інвестицій зменшує безробіття на 0,176%. Ефективність місцевих інвестицій на 1 млрд грн знижує безробіття на 0,296%, зарубіжні інвестиції – на 0,332%. Найпотужніший вплив справляють інвестиції самих підприємств. Під час моделювання визначено вплив державних інвестицій і рівень середньої заробітної плати, зростання є незначним, лише 0,95 коп. у короткостроковій перспективі та 1,07 грн у середньостроковій перспективі. Доведено, що вплив іноземних інвестицій на зростання добробуту населення є незначним і в довгостроковій перспективі знижується.
10. Обґрунтовано застосування кривих Лаффера для оцінювання ефективності впливу податкового навантаження на економіку України. Доведено, що розрахувати прогнозні показники основних статей податкових надходжень при складанні проекту зведеного бюджету можна на основі дослідження динаміки та прогнозування макроекономічних показників з урахуванням податкових нормативів і макроекономічних параметрів.
Реальність показників доходів безпосередньо пов’язана з необхідністю використання достатньо обґрунтованої та детальної інформаційної бази щодо формування його статей. Оскільки основу бюджетних надходжень становлять податкові надходження, найважливішим є інформаційне забезпечення кожного податку.
1. Визначено роль і місце програмно-цільового планування в еволюції бюджетних форматів. Обґрунтовано необхідність середньострокового планування. Новою редакцією Бюджетного кодексу України введено механізм середньострокового бюджетного планування та прогнозування, орієнтований на стратегічні пріоритетні завдання. Відповідно до ст. 21 нової редакції Бюджетного кодексу, Міністерство фінансів України за участю Міністерства економіки України, Національного банку України, а також головних розпорядників коштів державного бюджету складає прогноз державного бюджету України на наступні, за планом, два бюджетні періоди, який ґрунтується на Програмі діяльності уряду, прогнозах і програмних документах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах.
Як показало дослідження, середньострокове планування є досить ефективним інструментом підвищення ефективності бюджетних видатків. Розпорядники отримують можливість розробляти довгострокові плани з гарантією, що реалізація цих проектів не буде зупинена через рік з причини перегляду пріоритетів. На разі через нестабільність графіка фінансування в України гальмується реалізація великих інфраструктурних проектів. За цих умов бюджетна політика буде виведена зі сфери впливу численних лобі, тоді ефективніше можна буде перерозподіляти кошти.
2. Розроблено методологію запровадження середньострокових бюджетних планів з обов’язковим їх взаємозв’язком з програмами соціального та економічного розвитку на державному та місцевому рівнях. Встановлено, що середньострокове бюджетне планування повинно стати важливим інструментом управління державними фінансами, яке дасть змогу мати якісний, детальний, обґрунтований фінансовий план на середньострокову перспективу, що буде основою для вироблення державної соціальної й економічної політики. Упровадження середньострокового бюджетного планування має полегшити бюджетний процес і сприяти підвищенню якості та результативності податково-бюджетної політики.
В умовах існування середньострокового бюджетного планування бюджетний процес повинен починатися з уточнення показників першого року середньострокового плану, який береться за базу для розробки бюджету на наступний рік. Це забезпечить наступність податково-бюджетної політики та гарантуватиме повну реалізацію бюджетних програм, незалежно від бюджетного року. Однак найголовнішою цінністю має стати можливість вироблення конкретних і системних пропозицій щодо структурних реформ, запровадження яких дасть змогу досягти окреслених цільових показників соціально-економічного розвитку.
3. Обґрунтувано методи управління, основані на макроекономічному моделюванні, та визначено їх вплив на конкурентоспроможність національної економіки України, що дало змогу запропонувати концептуальні підходи до вдосконалення системи планування та прогнозування, суть яких полягає у визначенні головної передумови й умови, необхідних для формування нової моделі економічного зростання, основою якої є довгострокова збалансованість і стійкість бюджетної системи. Потрібно інтегрувати бюджетне планування в процес формування й розвитку довгострокової стратегії країни.
В Україні потрібно розробити та затвердити довгостроковий прогноз стратегічного довгострокового розвитку країни й пов’язати з нею бюджетну стратегію. У них повинні знайти комплексне відображення довгострокові цілі соціально-економічного розвитку країни, фінансове та нормативно-правове забезпечення механізмів їх досягнення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики / Л. Абалкин. – 2007. – № 6. – С. 4–12.
2. Азаров М.Я. Стратегія управління державними фінансами в контексті економічного і соціального євроінтеграційного розвитку України / М.Я. Азаров // Наукові праці НДФІ. – 2004. – Вип. №6 (29). – С. 5–8.
3. Алексєєв А.А. Практичні моделі макроекономіки / А.А. Алексєєв, Д.А. Алексєєв. – К. : Наук. думка, 2006. – 266 с.
4. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия / [под ред. проф. Н.П. Любушина]. – М. : ЮНИТИ–ДАНА, 2009. – 471 с.
5. Аркин В. Налоговое стимулирование инвестиционных проектов в российской экономике / В. Аркин, А. Сластников, Э. Шевцова. – М. : РПЭИ / Фонд Евразия, 2000. – 69 с.
6. Астапов К.Л. Новые тенденции в бюджетной и налоговой политике / К.Л. Астапов // Финансы. – 2002. – № 10. – С. 19–23.
7. Астапов К.Л. Стратегия развития в постиндустриальной экономике / К.Л. Астапов // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. – № 2. – С. 57–65.
8. Бабич Д. В. Державна організація в розподілі повноважень та ресурсів при забезпеченні безпеки національної економіки / Д. В. Бабич, А. О. Касьянова // Проблеми економіки : науковий журнал. – Харків : ВД «ІНЖЕК». – 2011. – № 2 – С. 10-14.
9. Бабич Д. В. Сучасні тенденції розвитку мотиваційних теорій в епоху глобалізації світової економіки / Д. В. Бабич, А. Є. Фандєєва // Перший крок у науку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Луганськ : ЛНУ ім. Т. Шевченка. – 2011. – Т. 5. – С. 3-6.
10. Базилевич В.Д. Макроекономіка / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, А.О. Баластрик. – К. : Знання, 2004. – 851 с.
11. Баканов М.И. Теория анализа хозяйственной деятельности / М.И. Баканов, А.Д. Шеремет. – М. : Финансы и статистика, 2007. – 416 с.
12. Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта / И.Т. Балабанов. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 208 с.
13. Балацкий Е.В. Анализ влияния налоговой нагрузки на экономический рост с помощью производственно-институциональных функций / Е.В. Балацкий // Проблемы прогнозирования. – 2003. – № 2. – С. 88–105.
14. Балацкий Е.В. Лафферовы эффекты и финансовые критерии экономической деятельности / Е.В. Балацкий // МЭ и МО. – 2007. – № 11. – С. 118–123.
15. Балацкий Е.В. Налог на имущество фирм и накопление основного капитала / Е.В. Балацкий // МЭ и МО. – 2009. – № 3. – С. 9–14.
16. Балацкий Е.В. Точки Лаффера и их количественная оценка / Е.В. Балацкий // МЭ и МО. – 2007. – № 12. – С. 7–14.
17. Балацкий Е.В. Эффективность фискальной политики государства / Е.В. Балацкий // Проблемы прогнозирования. – 2000. – № 5. – С. 32.
18. Барроу К. Бізнес-план : практ. посіб. : пер. з 3-го англ. вид. / К. Барроу, П. Барроу, Р. Браун. – К. : Знання : КОО, 2001. – 285 с.
19. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка / Л.Е. Басовский. – М. : ИНФРА-М, 2009. – 260 с.
20. Беленький П. Методологічні підходи і методика аналізу інфраструктури ринку праці в контексті маркетингових концепцій / П. Беленький, В. Люткевич // Регіональна економіка. – 2003. – № 2. – С. 195–203.
21. Биктимирова З.З. Безопасность в концепции развития человека / З.З. Биктимирова // Общественные науки и современность. – 2002. – № 6. – С. 135–142.
22. Бланк И.А. Управление активами / И.А. Бланк. – К. : Ника-центр, 2000. – 720 с.
23. Бланк И.А. Управление использованием капитала / И.А. Бланк. – К. : Ника-центр, 2000. – 656 с.
24. Бланк И.А. Управление прибылью / И.А. Бланк. – К. : Ника-центр, 2008. – 768 с.
25. Бовкун Е. “Лісабонська стратегія” для Європи / Е. Бовкун // Партнер. – 2005. – № 1. – С. 14–16.
26. Бокс Дж. Анализ временных рядов. Прогноз и управление / Дж. Бокс, Г. Дженкинс. – М. : Мир, 2004. – 288 с.
27. Болгарія I.В. Деякі методологічні аспекти побудови та використання моделі механізму монетарної трансмісії в Україні / І.В. Болгарія, Л. Махадева, Г. Штерн // Вісник НБУ. – 2000. – № 11. – С. 4–6.
28. Борисевич В.И. Прогнозирование и планирование экономики / В.И. Борисевич, Г.А. Кандаурова, Н.Н. Кандауров. – Минск : Интерпрейссервис : Экоперспектива, 2001. – 380 с.
29. Бреев Б.Д. Безработица в современной России / Б.Д. Бреев // Народонаселение. – 2003. – № 2. – С. 15–27.
30. Буковинський С.А. Концептуальні підходи до формування перспективного бюджетного плану / С.А. Буковинський // Фінанси України. – 2006. – № 3. – С. 21–28.
31. Буковинський С.А. Середньострокова монетарна стратегія та проблеми її формування в Україні / С.А. Буковинський, А.А. Гриценко, Т.О. Кричевська // Фінанси України. – 2008. – № 6. – С. 3.
32. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України : у 6 т. / [редкол.: М.Я. Азаров (голова) та ін.]. – К. : НДФІ, 2004. – Т. 4: Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі. – 368 с.
33. Ван Хорн Дж. Основы управления финансами : пер. с англ. / Дж. Ван Хорн ; [под ред. И.И. Елисеевой]. – М. : Финансы и статистика, 2006. – 800 с.
34. Владимирова А.П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка / А.П. Владимирова. – М. : Дашков и К, 2001. – 308 с.
35. Волков Д.О. Сплата непрямих податків у країнах із ринковою економікою / Д.О. Волков // Фінанси України. – 2004. – № 2. – С. 118.
36. Геєць В. Економічні реформи в Україні: моделі, реалії та уроки / В. Геєць // Банківська справа. – 2006. – № 4. – С. 26–34.
37. Геєць В. Прогноз розвитку економіки України в 2006–2010 рр. та завдання стратегії економічної політики / В. Геєць // Банківська справа. – 2006. – № 3. – С. 17–26.
38. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання / В.М. Геєць. – К. : Ін-т екон. прогнозування : Форт, 2000. – 344 с.
39. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития / С.Ю. Глазьев. – М. : ВлаДар, 2003. – 270 с.
40. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент / А.Б. Гончаров. – X. : ШЖЕК, 2003. – 328 с.
41. Грицюк Т.В. Бюджетное регулирование, макроэкономическая стабильность и экономический рост / Т.В. Грицюк // Финансы и кредит. – 2003. – № 13 (127). – С. 14–26.
42. Гусаков С.В. Оптимальные равновесные цены и точка Лаффера / С.В. Гусаков, С.В. Жак // Экономика и математические методы. – 1995. – Т. 31. – Вып. 4. – С. 131–138.
43. Деловое планирование (Методы. Организация. Современная практика) / [под ред. В.М. Попова]. – М. : Финансы и статистика, 2007. – 224 с.
44. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету / [М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін.]. – К. : НДФІ, 2004. – 712 с.
45. Державне управління: плани і проекти економічного розвитку / [О.С. Власюк, Т.В. Дерюгіна, І.В. Запатріна та ін. ; за заг. ред. О.Ю. Кучеренка, І.В. Запатріної]. – К. : ВІП, 2006. – 623 с.
46. Доугерти К. Введение в економетрику : пер. с англ. / К. Доугерти. – М. : ИНФРА-М, 2001. – Т. XIV. – 402 с. (Сер. “Университетский учебник”).
47. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / [за ред. акад. НАН України В.М. Гейця]. – К. : Ін-т екон. прогнозування : Фенікс, 2003. – 1008 с.
48. Єфименко Т.І. Податковий кодекс України як перший крок на шляху реформування вітчизняної податкової системи / Т.І. Єфименко // Фінанси України. – 2010. – № 12. – С. 3.
49. Загородній А.Г. Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. – Л. : Львівська політехніка, 2006. 384 с.
50. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23.03.2000 р. № 1602-ІІІ.
51. Закон України “Про державні цільові програми” від 18.03.2004 р. № 1621-ІV.
52. Закон України “Про Державний бюджет України на 1995”. – К., 1996.
53. Закон України “Про Державний бюджет України на 1998”. – К., 1999.
54. Закон України “Про Державний бюджет України на 2000”. – К., 2001.
55. Закон України “Про Державний бюджет України на 2001”. – К., 2002.
56. Закон України “Про Державний бюджет України на 2002”. – К., 2003.
57. Закон України “Про Державний бюджет України на 2003”. – К., 2004.
58. Закон України “Про Державний бюджет України на 2004”. – К., 2005.
59. Закон України “Про Державний бюджет України на 2005”. – К., 2006.
60. Закон України “Про Державний бюджет України на 2006”. – К., 2007.
61. Закон України “Про Державний бюджет України на 2007”. – К., 2008.
62. Закон України “Про Державний бюджет України на 2008”. – К., 2009.
63. Закон України “Про Державний бюджет України на 2009”. – К., 2010.
64. Закон України “Про Державний бюджет України на 2010”. – К., 2011.
65. Запатрина И.В. Программы регионального развития / И.В. Запатрина // Теория и практика управления. – 2003. – № 2. – С. 20–26.
66. Запатріна І.В. Програмно-цільовий метод бюджетування у контексті стратегічного та середньострокового планування / І.В. Запатріна, Т.Б. Лебеда // Фінанси України. – 2006. – № 10. – С. 18–31.
67. Запатріна І.В. Розвиток програмно-цільового методу планування бюджету / І.В. Запатріна // Фінанси України. – 2008. – № 5. – С. 3.
68. Затонацька Т.Г. Дослідження взаємозв’язків податкових надходжень до державного бюджету та основних макроекономічних показників на основі VAR-моделей / Т.Г. Затонацька, А.В. Ставицький // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка (Економіка). – 2007. – № 91. – С. 28–31.
69. Затонацька Т.Г. Побудова та використання економетричних моделей для прогнозування інфляції в Україні / Т.Г. Затонацька, А.В. Ставицький // Наукові праці НДФІ. – 2005. – Вип. 3 (32). – С. 79–88.
70. Затонацька Т.Г. Сучасні підходи до оцінки економічного розвитку регіонів України за допомогою виробничих функцій / Т.Г. Затонацька, А.В. Ставицький // Фінанси України. – 2006. – № 12 (133). – С. 61–73.
71. Захарін С.В. Удосконалення механізму податкового регулювання сталого економічного розвитку / С.В. Захарін // Фінанси України. – 2005. – № 2. – С. 92.
72. Иванов В.В. Анализ временных рядов и прогнозирование экономических показателей / В.В. Иванов. – X. : Харьк. ун-т им. В.И. Каразина, 2009. – 229 с.
73. Иванян Е. Рональд Рейган: хроника жизни и времени / Е. Іванян. – М. : Мысль, 2001. – 420 с.
74. Исламгулов Р.Р. Бюджет и бюджетное регулирование в условиях федерализма / Р.Р. Исламгулов. – Уфа : Башкир. гос. ун-т., 2000. – 88 с.
75. Іголкін І.В. Переваги використання програмно-цільового методу у бюджетному процесі / І.В. Іголкін // Наукові праці НДФІ. – 2006. – Вип. 1 (34). – С. 95–100.
76. Іляшенко А.Х. Планування і прогнозування макроекономічних показників розвитку України: теорія, методологія і практика / А.Х. Іляшенко. – Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2012. – 316 с.
77. Іляшенко А.Х. Прогнозування економічного зростання в Україні / А.Х. Іляшенко // Економічний вісник університету. – 2010. – Вип. 15. – С. 289–294.
78. Іляшенко А.Х. Прогнозування індексу споживчих цін в Україні / А.Х. Іляшенко // Економічний вісник університету. – 2010. – Вип. 15/1. – С. 254–258.
79. Іляшенко А.Х. Прогнозування впливу інвестицій на макроекономічні показники в Україні / А.Х. Іляшенко // Економічний вісник університету. Спецвипуск: Умови економічного росту в країнах з ринковою економікою. – 2010. – Т. 1. – С. 308–311.
80. Іляшенко А.Х. Розвиток програмно-цільового методу бюджетування в Україні / А.Х. Іляшенко // Економічний вісник університету. Спецвипуск: Умови економічного росту в країнах з ринковою економікою. – 2010. – Т. 2. – С. 350–354.
81. Іляшенко А.Х. Оцінка бюджетних програм в Україні / А.Х. Іляшенко // Економічний вісник університету. – 2011. – Вип. 16/1. – С. 447–452.
82. Іляшенко А.Х. Запровадження програмно-цільового методу в бюджетний процес в Україні / А.Х. Іляшенко // Економічний вісник університету. – 2011. – Вип. 16/2. – С. 450–452.
83. Іляшенко А.Х. Теоретико-методологічні засади середньострокового планування місцевих бюджетів / А.Х. Іляшенко // Економічний вісник університету. – 2011. – Вип. 17/1. – С. 226–229.
84. Іляшенко А.Х. Довгострокове фінансове планування в зарубіжних країнах / А.Х. Іляшенко // Економічний вісник університету. – 2011. – Вип. 17/2. – С. 264–267.
85. Іляшенко А.Х. Видатки бюджету: перспективне прогнозування / А.Х. Іляшенко // Розвиток економічних методів управління національної економікою та економікою підприємства / ДонДДУ. – Донецьк : ДонДДУ, 2011. – Т. XII. Серія «Економіка». – 2011. – Вип. 208. – С. 173–186.
86. Іляшенко А.Х. Теоретичні засади фінансового планування та прогнозування в Україні / А.Х. Іляшенко // Економічний простір : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2012. – № 61. – С. 178–190.
87. Іляшенко А.Х. Концептуальні засади планування доходів бюджету / А.Х. Іляшенко // Вісник Чернівецького торгово-економічного інституту. – Чернівці : ЧТЕШ КНТЕУ, 2012. – Вип. IV (48). Економічні науки. – С. 296–304.
88. Іляшенко А.Х. Прогнозування доходів бюджету / А.Х. Іляшенко // Інституціональний вектор економічного розвитку / Insrirutional vevtor of economic development : зб. наук. праць МІДМУ «КПУ. – Мелітополь : Вид-во КПУ, 2012. – Вип. 5(1). – С. 89–98.
89. Іляшенко А.Х. Прогнозування бюджетних показників на середньострокову перспективу / А.Х. Іляшенко // Держава та регіони. Серія: Економіка підприємства. – 2012. – № 2. – С. 174–179.
90. Іляшенко А.Х. Перспективне планування видатків бюджету / А.Х. Іляшенко // Актуальні проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю : зб. наук. праць / ДонДДУ. – Донецьк : ДонДДУ, 2012. – Т. XII. Серія «Економіка». – Вип. 231. – С. 193–208.
91. Іляшенко А.Х. Планування структури та обсягів бюджетних видатків економічної діяльності на середньострокову перспективу / А.Х. Іляшенко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою / ДонДДУ. – Донецьк : ДонДДУ, 2012. – Т. XIIІ. Серія «Економіка». – Вип. 239. – С. 118–130.
92. Іляшенко А.Х. Методологічні засади оцінки бюджетних програм / А.Х. Іляшенко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою / ДонДДУ. – Донецьк : ДонДДУ, 2012. – Т. XIIІ. Серія «Економіка». – Вип. 219. – С. 117–134.
93. Іляшенко А.Х. Щодо проблем розвитку програмно-цільового методу у бюджетному процесі / А.Х. Іляшенко // Економіка, фінанси, право. – 2012. – № 9. – С. 3–7.
94. Іляшенко А.Х. Методологічні підходи фінансового планування та прогнозування / А.Х. Іляшенко // Теорія та практика державного управління : зб наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2012. – Вип. 3 (38). – С. 357–365.
95. Іляшенко А.Х. Генезис методології фінансового планування та прогнозування у зарубіжних країнах / А.Х. Іляшенко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2012. – № 5. – С. 199–203.
96. Іляшенко А.Х. Підходи до проведення бюджетних оцінок результативності програм / А.Х. Іляшенко // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – № 21. – С. 20–24.
97. Іляшенко А.Х. Національні пріоритети бюджетної стратегії економічного і соціального розвитку / А.Х. Іляшенко // Економіка та Держава. 2012. – № 12. – С. 23–27.
98. Іляшенко А.Х. Методи підвищення результативності витрачання бюджетних коштів / А.Х. Іляшенко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою : зб. наук. праць / ДонДУУ. – Донецьк : ДонДУУ, 2012. – Т. XІII. Серія: Економіка. – Вип. 238. – С. 194–209.
99. Іляшенко А.Х. Планування та прогнозування бюджету: теоретичний аспект / А.Х. Іляшенко // Підвищення національної конкурентоспроможності: управлінські, соціально-економічні та науково-технічні аспекти : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 7–10 листопада 2011 р. Ялта. – Сімферополь : Кримський інститут бізнесу, 2012. – С. 29–32.
100. Іляшенко А.Х. Система перспективного бюджетного планування та прогнозування / А.Х. Іляшенко // Економіка України в умовах глобальної нестабільності : XII Міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 1 червня 2012 р.). – К. : Аналітичний центр «Нова Економіка», 2012. – С. 75–77.
101. Иляшенко А.Х. Зарубежный опыт долгосрочного бюджетного планирования / А.Х. Іляшенко // Информационное развитие России: состояние, тенденции и перспективы : сб. науч. статей 3-й Междунар. науч.-практ. конф. / [под ред. Л.Г. Проскуровой, А.Ф. Мартыненко]. – Орел : Изд-во ОФ РАНХИ ГС, 2013. – Вып. 3. – С. 110–118.
102. Іляшенко А.Х. Бюджетна стратегія України в частині середньострокового бюджетного планування / А.Х. Іляшенко // Придніпровські соціально-гуманітарні читання : матеріали Кіровоградської сесії І Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Кіровоград, 15 червня 2012 р.) : у 2 ч. – Д. : ТОВ «Інновація», 2012. – Ч. 2. – С. 9–11.
103. Іляшенко А.Х. Обґрунтування пропозицій щодо внесення змін до законодавства про місцеве самоврядування та бюджетного законодавства / А.Х. Іляшенко // Найновите постиження на европейската наука : материали за VIII–ма международна научна практична конференція (17–25 юни 2012 г., Республика България). – София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2012. – Т. 1. Икономики. – С. 48–52.
104. Іляшенко А.Х. Методологія планування соціально-економічних процесів: принципи і методи / А.Х. Іляшенко // Aktuální vymoženosti vědy – 2012 : matirialály VIII mezinárodní vědecko-praktiká conference (27 cervna–05 cervencu 2012 r., Ceska republika). – Praha : Publishing House «Education and Acience» s.r.o. – Díl 1. Ekonomické vědy. – P. 53–58.
105. Іляшенко А.Х. Прогнозування обсягу і структури доходів та видатків бюджету / А.Х. Іляшенко // Dynamika naukowych badań – 2012 : materialy VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji (07–15 lipca 2012 r., Polska). – Przemyśl : Nauka i studia, 2012. – Vol. 1. Ekonomiczne nauki. – P. 40–44.
106. Іляшенко А.Х. Довгостроковий прогноз видатків зведеного бюджету України на 2010–2020 рр. / А.Х. Іляшенко // Динамиката на съвременната наука : материали за 8-а Международна научна практична конференция (17–25 септември 2012 г., Республика България). – София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2012. – Т. 1. Икономики. – C. 17–23.
107. Іляшенко А.Х. Аналіз витрат і результатів як метод оцінювання бюджетних програм / А.Х. Іляшенко // Aplikovane vědeckě novinky – 2012 : matirialály VIII mezinárodní vědecko-praktiká conference (27 cervencu–05 srpen 2012 r., Ceska republika). – Praha : Publishing House «Education and Acience» s.r.o., 2012. – Díl 1. Ekonomické vědy. – P. 33–38.
108. Іляшенко А.Х. Щодо питання визначення показників для використання при середньостроковому бюджетному плануванні / А.Х. Іляшенко // Формування ефективних механізмів господарювання в умовах сучасної економіки: теорія і практика : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 22–23 листопада 2012 р. – Київ, 2012. – С. 518–521.
109. Іляшенко А.Х. Долгосрочное финансовое планирование в постсоциалистических странах Восточной Европы и СНГ / А.Х. Іляшенко // Проблемы и перспективы модернизационного развития славянских государств в современных условиях : материалы III Славянского форума 27–29 сентября 2012 года : в 2 т. / под общ. ред. В.Ф. Ницевича, О.П. Овчинниковой. – Орел : Изд-во ОФ РАНХИГС, 2012 – Т. II. – С. 39–44.
110. Ільяшенко А.Х. Формування бюджетних програм як складова стратегічного планування в програмних і прогнозних документах / Конкурентоспроможність економіки України: теорія, моделі, механізми : матеріали ІІ-ої Міжнар. наук.-практ. конф., 25–26 січня 2013 р., м. Дніпропетровськ / ред. кол.: В.М. Шаповал [та ін.]. – Херсон : Гельветика, 2013. – Т. II. – С. 105–106.
111. Иляшенко А.Х. Предложения относительно стратегии среднесрочного бюджетного планирования / А.Х. Иляшенко // Экономика. Управление. Право. – 2012. – № 11 (35). – Т. 1. – С. 39–42.
112. Иляшенко А.Х. Применение опыта развитых стран при проведении финансового планирования в Украине / А.Х. Иляшенко // Наука Красноярья. – 2013. – № 1 (06). – С. 104–120.
113. Иляшенко А.Х. Современные подходы к оценке экономического развития регионов Украины / А.Х. Иляшенко // Экономика. Управление. Право. – 2012. – № 12 (36). – С. 174–180.
114. Капитоненко В.В. Инфляционный сдвиг налоговой ставки на кривой Лаффера / В.В. Капитоненко // Экономика и технология : межвуз. сборник науч. трудов. – М. : РЭА, 1994. – С. 14–19.
115. Карагодова О. Оцінювання та прогнозування валютних курсів за регресивними механізмами / О. Карагодова, А. Скнар // Банківська справа. – 2006. – № 4. – С. 40–44.
116. Карагодова О. Проблеми короткострокового прогнозування фінансових показників в умовах недостатньої статистики / О. Карагодова, А. Скнар // Банківська справа. – 2005. – № 4. – С. 45–50.
117. Карлин Т.Р. Анализ финансовых отчетов (на основе GAAP) / Т.Р. Карлин. – M. : ИНФРА-М, 2008. – 448 с.
118. Касьяненко О. Моделювання та прогнозування економічних процесів. Конспект лекцій : навч. посіб. / В.О. Касьяненко, А.В. Старченко. – Суми : Університетська книга, 2006. – 185 с.
119. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности / В.В. Ковалев. – [2-е изд.]. – М. : Финансы и статистика, 2007. – 512 с.
120. Ковалева A.M. Финансы фирмы / А.М. Ковалева, М.Г. Лапуста, Л.Г. Скамай. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 352 с.
121. Комашко О. SARCH-моделі та прогнозування в умовах невизначеності / О. Комашко, М. Рябий, А. Распутна // Банківська справа. – 2008. – № 4. – С. 47–52.
122. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения / Н.Д. Кондратьев // Избр. труды. – М. : Экономика, 2002. – 767 с.
123. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Н.Д. Кондратьев. – М., 2000. – 184 с.
124. Концепция реформирования бюджетного процесса в Российской Федерации в 2004–2006 годах, одобренная Постановлением Правительства Российской Федерации от 22.05.2004 р. № 249.
125. Королев О.А. Проблемы конструирования и использования макроэкономических моделей переходной экономики (на примере Украины) / О.А. Королев. – К., 2007. – 217 с.
126. Корпус В.Г. Удосконалення прибуткового оподаткування громадян в Україні / В.Г. Корпус // Фінанси України. – 2005. – № 10. – С. 19.
127. Костина Н.И. Финансовое прогнозирование в экономических системах / Н.И. Костина, А.А. Алексеев. – М. : ЮНИТИ–ДАНА, 2002. – С. 285.
128. Кудряшов В.П. Податкове стимулювання та його інструменти / В.П. Кудряшов // Наукові праці НДФІ. – 2004. – № 6. – С. 96.
129. Кузьменко Л.В. Фінансовий менеджмент / Л.В. Кузьменко, В.В. Кузьмін, В.М. Шаповалов. – Херсон : Олді-плюс, 2003. – 240 с.
130. Лавров А.М. Среднесрочное бюджетирование, ориентированное на результаты: международный опыт и российские перспективы / А.М. Лавров // Финансы. – 2004. – № 3. – С. 9–14.
131. Лебединский Н.П. Основы методологии планирования и автоматизации плановых расчетов / Н.П. Лебединский. – М. : Экономика, 2001. – 272 с.
132. Литвиненко Є.О. Податкове стимулювання розвитку промислового виробництва / Є.О. Литвиненко // Фінанси України. – 2004. – № 4. – С. 69.
133. Личко К.П. Прогнозирование и планирование аграрно-промышленного комплекса / К.П. Личко. – М. : Гардарики, 2009. – 294 с.
134. Лібанова Е.М. Напрями трансформації механізмів соціального захисту / Е.М. Лібанова // Наукові праці НДФІ. – 2006. – Вип. 2 (35). – С. 19–25.
135. Лобозинська С.М. Особливості податкового регулювання банківської системи України / С.М. Лобозинська // Фінанси України. – 2010. – № 11. – С. 36.
136. Лук’яненко І. Сучасні економетричні методи у фінансах / І. Лук’яненко, Ю. Городніченко. – К., 2002. – 352 с.
137. Луніна І.О. Проблеми й перспективи розвитку системи державних фінансів в Україні / І.О. Луніна // Фінанси України. – 2010. – № 2 – С. 3.
138. Лупенко Ю.О. Напрями реформування податкової політики / Ю.О. Лупенко // Наукові праці НДФІ. – 2004. – № 6. – С. 114.
139. Львов Д.С. Образ новой России – истоки формирования / Д.С. Львов // Вопросы философии. – 2008. – № 4. – С. 3–18.
140. Майминас Е.З. Процессы планирования в экономике: информационный аспект / Е.З. Майминас. – М. : Экономика, 2001. – 390 с.
141. Макаренко В.О. Побудова моделі фінансової системи України на основі системного підходу / В.О. Макаренко, І.О. Прищепчук // Фінанси України. – 2010. – № 5. – С. 31.
142. Мартинюк В.П. Чинники впливу на прогнозовані обсяги надходжень до державного бюджету від митних платежів / В.П. Мартинюк // Фінанси України. – 2010. – № 1. – С. 29.
143. Матюшенко І.Ю. Основи фінансового менеджменту / І.Ю. Матюшенко. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 220 с.
144. Матвійчук А.В. Прогнозування надходжень податку на додану вартість / А.В. Матвійчук // Фінанси України. – 2008. – № 3. – С. 68.
145. Мельник В.М. Використання податкових інструментів в умовах становлення ринкової економіки / В.М. Мельник, Т.В. Кощук // Фінанси України. – 2010. – № 2. – С. 46.
146. Мельник В.М. Фіскальна політика держави в умовах фінансової кризи / В.М. Мельник // Фінанси України. – 2008. – № 11. – С. 11.
147. Мельничук В. Экономический рост и макроэкономические диспропорции: Анализ украинской действительности / В. Мельничук // Зеркало недели. – 2006. – № 35 (410). – С. 21–28.
148. Мовшович С.М. Выпуск, налоги и кривая Лаффера / С.М. Мовшович, Л.Е. Соколовский // Экономика и математические методы. – 2004. – Т. 30. – Вып. 3. – С. 129–141.
149. Моделі і методи соціально-економічного прогнозування / [В.М